Влияние военного конфликта на Востоке Украины на течение, тактику и эффективность лечения сахарного диабета

The aim of the work. Investigate the impact of the military conflict in eastern Ukraine on the course, tactics and effectiveness of treatment of type 1 and 2 diabetes. Materials and methods. The study involved 559 patients with diabetes mellitus (DM) type 1 (273 men, 286 women) and 2264 patients with type 2 diabetes mellitus (1186 men, 1078 women), as well as 32 patients with type 1 diabetes (9 men, 23 women) and 153 patients with type 2 diabetes (70 men, 83 women) from the territory of the military conflict in eastern Ukraine (military conflict), who received medical care in the Ukrainian Scientific and Practical Center for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine. The frequency of complications of diabetes. Results and discussion. Significant differences in the frequency of complications of diabetes and concomitant pathology in patients with type 1 and type 2 diabetes from the territory of military conflict. . Significant differences in the studied indicators depending on the sex of patients (in the absence of significant differences in indicators for other categories of patients): in patients with type 1 diabetes mellitus, a higher frequency of MI, SDS, ACSG, hypertension and cancer, the frequency of short-acting GII and short-acting insulin analogues; patients with type 1 diabetes mellitus have a higher frequency of DDNP, DEP, CVD and other endocrine diseases, the frequency of administration of 2 insulin drugs, insulin analogues in general and long-acting insulin analogues; patients with type 2 diabetes have a higher frequency of SDS, frequency of administration of short-acting insulin analogues, drugs from the group of gliclazide and DDP-4 inhibitors; in patients with type 2 diabetes mellitus more frequency of cancer and other endocrine diseases, the frequency of insulin therapy. There is o significant effect of military conflict on the level of HbA1c, which in all groups corresponds to the decompensation of diabetes. Conclusions. The military conflict in eastern Ukraine has varying degrees of impact on the course and tactics of treatment of type 1 and type 2 diabetes with significant differences in the frequency of complications of diabetes, comorbidities and treatment tactics in patients with type 1 diabetes, but has o significant effect on the effectiveness of treatment of type 1 and type 2 diabetes.

Цель работы — исследовать влияние военного конфликта на Востоке Украины на течение, тактику и эффективность лечения сахарного диабета (СД) 1 и 2 типа. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 559 больных с СД 1 типа (273 мужчины и 286 женщин) и 2264 больных с СД 2 типа (1186 мужчин и 1078 женщин), а также 32 больных с СД 1 типа (9 мужчин и 23 женщины) и 153 больных с СД 2 типа (70 мужчин и 83 женщины) с территории военного конфликта на Востоке Украины. Все больные получали медицинскую помощь в Украинском научно-практическом центре эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины. Исследована частота осложнений СД. Результаты и обсуждение. Установлены статистически значимые различия частоты осложнений СД и сопутствующей патологии у больных с СД 1 и 2 типа с территории военного конфликта. Установлены статистически значимые различия исследуемых показателей в зависимости от пола больных (при отсутствии статистически значимых различий показателей по другим категориям больных): у больных СД 1 типа мужского пола — большая частота ИМ, СДС, АССГШ, АГ и онкологических заболеваний, частота назначения генно-инженерных инсулинов короткого действия и аналогов инсулина короткого действия; у больных с СД 1 типа женского пола — большая частота ДДНП, ДЭП, ССЗ и других эндокринных заболеваний, частота назначения двух препаратов инсулина, аналогов инсулина в целом и аналогов инсулина длительного действия; у больных с СД 2 типа мужского пола — большая частота СДС, частота назначения аналогов инсулина короткого действия, лекарственных средств из группы гликлазида и ингибиторов ДДП-4; у больных с СД 2 типа женского пола — большая частота онкологических и других эндокринных заболеваний, частота назначения инсулинотерапии. Не установлено статистически значимого влияния военного конфликта на уровень HbА1с, который во всех группах соответствовал декомпенсации СД. Выводы. Военный конфликт на Востоке Украины имеет разную степень влияния на течение и тактику лечения с СД 1 и 2 типа с существенными различиями по частоте осложнений диабета, сопутствующей патологии и тактике лечения у больных с СД 1 типа, но не имеет существенного влияния на эффек­тив­ность лечения с СД 1 и 2 типа.

Мета роботи — дослідити вплив військового конфлікту на Сході України на перебіг, тактику та ефективність лікування цукрового діабету 1 та 2 типу. Матеріали та методи. У дослідження залучено 559 хворих на ЦД 1 типу (273 чоловіка і 286 жінок) та 2264 хворих на ЦД 2 типу (1186 чоловіків і 1078 жінок), а також 32 хворих на ЦД 1 типу (9 чоловіків і 23 жінки) та 153 хворих на ЦД 2 типу (70 чоловіків і 83 жінки) з території військового конфлікту на Сході України. Всі хворі на ЦД отримували медичну допомогу в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. Досліджено частоту ускладнень ЦД. Результати та обговорення. Встановлено статистично значущу відмінність за частотою ускладнень ЦД та супутньої патології у хворих на ЦД 1 та 2 типу з території військового конфлікту. Вста­нов­лено статистично значущі відмінності досліджуваних показників залежно від статі хворих (за відсутності статистично значущих відмінностей показників по інших категоріях хворих): у хворих на ЦД 1 типу чоловічої статі — більша частота ІМ, СДС, АССГШ, АГ та онкологічних захворювань, частота призначення генно-інженерних інсулінів короткої дії та аналогів інсуліну короткої дії; у хворих на ЦД 1 типу жіночої статі — більша частота ДДНП, ДЕП, ССЗ та інших ендокринних захворювань, частота призначення двох препаратів інсуліну, аналогів інсуліну в цілому та аналогів інсуліну тривалої дії; у хворих на ЦД 2 типу чоловічої статі — більша частота СДС, частота призначення аналогів інсуліну короткої дії, лікарських засобів із групи гліклазиду та інгібіторів ДДП-4; у хворих на ЦД 2 типу жіночої статі — більша частота онкологічних та інших ендокринних захворювань, частота призначення інсулінотерапії. Не встановлено статистично значущого впливу військового конфлікту на рівень HbА1с, який в усіх групах відповідав декомпенсації ЦД. Висновки. Військовий конфлікт на Сході України має різний ступінь впливу на перебіг і тактику лікування ЦД 1 та 2 типу із суттєвими відмінностями за частотою ускладнень діабету, супутньої патології та тактикою лікування у хворих на ЦД 1 типу, але не має статистично значущого впливу на ефективність лікування ЦД 1 та 2 типу.