A case of pseudotumorous lesion of the CNS caused by herpes simplex virus type 1 in a patient with secondary immunodeficiency

Pseudotumorcerebri is a general term for a number of non‑neoplastic CNS lesions of various origins that resemble neoplasia clinically and/or radiologically, often cause serious diagnostic mistakes and prescribing unreasonable treatment that may harm the patient. There are currently three types of pseudotumors of the brain, including inflammatory granulomatous lesions, idiopathic or symptomatic intracranial hypertension, and large demyelinating foci in the white matter of the cerebral hemispheres.This scientific publication describes the medical history of a patient with pseudotumor granulomatous temporal lobe encephalitis HSV‑1/2‑etiology, which developed against the background of secondary cellular immunodeficiency caused by long‑term use of methylprednisolone for rheumatoid arthritis. Initially, a misdiagnosis of brain glioma was made due to the similarity of clinical and radiological manifestations of encephalitis with brain tumor. Diagnostic error was identified only during neurosurgery to remove the probable tumor. Histological and immunohistochemical analysis of a brain tissue sample from a pseudotumorous lesion obtained by intraoperative biopsy showed signs of granulomatous macrophage inflammation with moderate microcystosis and a small amount of tissue detritus. The diagnosis of HSV‑1/2 neuroinfection was verified on the basis of PCR of cerebrospinal fluid obtained during neurosurgery. The patient was discontinued previously planned radiation therapy, which was categorically contraindicated in this case, and was prescribed treatment with acyclovir to inhibit the reproductive activity of the virus and dialysable extract of blood leukocytes to eliminate secondary immunodeficiency. Neurosurgical intervention was found to be unjustified. Methylprednisolone was discontinued, and the patient was transferred to an aminoquinolone series drug for the treatment of rheumatoid arthritis. Only after performing these interventions it was possible to achieve a significant improvement in the patient's condition.

Рseudotumor cerebri — обобщающий термин для обозначения ряда неопухолевых поражений центральной нервной системы разного происхождения, которые, напоминая неоплазию по клиническим и/или радиологическим признакам, часто являются причиной серьезных диагностических ошибок и назначения необоснованного лечения, способного нанести вред здоровью пациента. Можно выделить три типа псевдоопухоли мозга: воспалительные гранулематозные поражения, идиопатическую или симптоматическую внутричерепную гипертензию и крупные по размеру демиелинизирующие очаги в белом веществе полушарий большого мозга.Приведено описание истории болезни пациентки со псевдоопухолевым гранулематозным височным энцефалитом HSV‑1/2‑этиологии, развившимся на фоне вторичного клеточного иммунодефицита, обусловленного длительным приемом метилпреднизолона по поводу ревматоидного артрита. Был установлен ошибочный диагноз глиомы головного мозга из‑за сходства клинических и радиологических проявлений имеющегося энцефалита с опухолью головного мозга. Выяснить диагностическую ошибку удалось только во время нейрохирургического вмешательства, проведенного для удаления вероятной опухоли. Гистологический и иммуногистохимический анализ образца ткани головного мозга из псевдотуморозного очага, полученного путем интраоперационной биопсии, выявил признаки гранулематозного макрофагального воспаления с умеренным микрокистозом и небольшим количеством тканевого детрита. Диагноз HSV‑1/2‑нейроинфекции был верифицирован на основании результатов полимеразной цепной реакции ликвора, полученного во время нейрохирургической операции. Пациентке отменили запланированную ранее лучевую терапию, которая была категорически противопоказана в данном случае, и назначили лечение ацикловиром для подавления репродуктивной активности вируса и диализатом экстракта лейкоцитов крови для устранения вторичного иммунодефицита. Нейрохирургическое вмешательство было признано необоснованным. Метилпреднизолон отменили, а пациентку перевели на препарат аминохинолонового ряда для лечения ревматоидного артрита. Только после этого удалось достичь существенного улучшения состояния пациентки.

Рseudotumor cerebri — узагальнюючий термін для позначення низки непухлинних уражень центральної нервової системи різного походження, які, нагадуючи неоплазію за клінічними і/або радіологічними ознаками, часто є причиною серйозних діагностичних помилок і призначення необґрунтованого лікування, котре може зашкодити пацієнтові. Можна виділити три типи псевдопухлини мозку: запальні гранулематозні ураження, ідіопатичну або симптоматичну внутрішньочерепну гіпертензію та великі демієлінізувальні вогнища в білій речовині півкуль великого мозку.Наведено опис історії хвороби пацієнтки із псевдопухлинним гранулематозним скроневим енцефалітом HSV‑1/2‑етіології, який розвинувся на тлі вторинного клітинного імунодефіциту, зумовленого тривалим прийомом метилпреднізолону з приводу ревматоїдного артриту. Було встановлено помилковий діагноз гліоми головного мозку через подібність клінічних і радіологічних виявів енцефаліту з пухлиною головного мозку. З’ясувати діагностичну помилку вдалося лише під час нейрохірургічного втручання, проведеного для видалення ймовірної пухлини. Гістологічний та імуногістохімічний аналіз зразку тканини головного мозку із псевдотуморозного вогнища, отриманого шляхом інтраопераційної біопсії, виявив ознаки гранулематозного макрофагального запалення з помірним мікрокістозом та невеликою кількістю тканинного детриту. Діагноз HSV‑1/2‑нейроінфекції було верифіковано на підставі результатів полімеразної ланцюгової реакції ліквору, отриманого під час нейрохірургічної операції. Пацієнтці відмінили заплановану раніше променеву терапію, яка була категорично протипоказаною в цьому випадку, і призначили лікування ацикловіром для пригнічення репродуктивної активності вірусу та діалізатом екстракту лейкоцитів крові для усунення вторинного імунодефіциту. Нейрохірургічне втручання було визнано необґрунтованим. Метилпреднізолон було відмінено, а пацієнтку перевели на препарат амінохінолонового ряду для лікування ревматоїдного артриту. Лише після цього вдалося досягти істотного поліпшення стану пацієнтки.