Повторна стенокардія після реваскуляризації міокарда: механізми, діагностика, медикаментозна терапія. Частина 2 ; Повторная стенокардия после реваскуляризации миокарда: механизмы, диагностика, медикаментозная терапия ; Recurrent angina after myocardial revascularization: mechanisms, diagnostic and therapeutic options

Повторна стенокардія у пацієнтів, які перенесли черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ), визначається як рецидив болю або дискомфорту в грудній клітці. Ретельну оцінку рекомендують проводити для визначення несерцевих і серцевих причин. Останні можуть бути пов’язані зі структурними змінами («stretch pain», рестеноз стента, тромбоз стента, неповна реваскуляризація, прогресування коронарного атеросклерозу) або функціональними (мікроваскулярна дисфункція, коронарний спазм). Діагностичний алгоритм включає проведення електрокардіографічних (ЕКГ) навантажувальних тестів, магнітно-резонансної томографії (МРТ) та комп’ютерної томографії (КТ) серця або інвазивну оцінку коронарного кровотоку за допомогою фракційного резерву кровоплину ‒ ФРК (FFR ‒ fractional flow reserve), коронарного резерву кровоплину ‒ КРК (CFR ‒ intracoronary flow reserve) та проби для провокації коронарного спазму. Якщо повторна реваскуляризація не показана ‒ терапевтичні підходи мають бути спрямовані на основні механізми виникнення повторної стенокардії шляхом застосування різних препаратів, таких як блокатори β-адренорецепторів, блокатори кальцієвих каналів, івабрадин, ранолазин чи нікорандил. ; Повторная стенокардия у пациентов, перенесших чрескожное коронарное вмешательство (ЧКВ), определяется как рецидив боли или дискомфорта в грудной клетке. Тщательную оценку рекомендуется проводить для определения внесердечных и сердечных причин. Последние могут быть связаны со структурными изменениями («stretch pain», рестеноз стента, тромбоз стента, неполная реваскуляризация, прогрессирование коронарного атеросклероза) или функциональными (микроваскулярная дисфункция, коронарный спазм). Диагностический алгоритм включает проведение электрокардиографических (ЭКГ) нагрузочных тестов, магнитно-резонансной томографии (МРТ) и компьютерной томографии (КТ) сердца или инвазивную оценку коронарного кровотока с помощью FFR, CFR и пробы для провокации коронарного спазма. Если повторная реваскуляризация не показана – терапевтические подходы должны быть направлены на основные механизмы возникновения повторной стенокардии путем применения различных препаратов, таких как блокаторы β-адренорецепторов, блокаторы кальциевых каналов, ивабрадин, ранолазин или никорандил. ; Recurrent angina in patients who underwent percutaneous coronary intervention (PCI) is defined as recurrence of chest pain or chest discomfort. Careful assessment is recommended to differentiate between non-cardiac and cardiac causes. In the case of the latter, recurrent angina occurrence can be related to structural (‘stretch pain’, in-stent restenosis, in-stent thrombosis, incomplete revascularization, progression of coronary atherosclerosis) or functional (coronary micro-vascular dysfunction, epicardial coronary spasm) causes. Even though a complete diagnostic algorithm has not been validated, ECG exercise testing, stress imaging and invasive assessment of coronary blood flow and coronary vaso-motion (i.e. coronary flow reserve, provocation testing for coronary spasm) may be required. When repeated coronary revascularization is not indicated, therapeutic approaches should aim at targeting the underlying mechanism for the patient’s symptoms using a variety of drugs currently available such as beta-blockers, calcium-channel blockers, ivabradine, ranolazine or nikorandil.